Законопроект про легалізацію проституції в Одесі, Києві, Дніпрі та інших містах
Легалізація проституції
Середній вік української повії 28,5 років, для 81% це основне джерело прибутку. В Україні цей вид діяльності не легалізований, десятки тисяч дівчат, які працюють у сфері секс-індустрії, не мають соціального захисту та ризикують щодня здоров'ям та життям. Особливо це стосується курортних міст чорноморського узбережжя, таких як Одеса. Дається взнаки близькість кордону, велика кількість алкоголю і атмосфера вічного свята.
Дослідники історії субкультури проституції розрізняють історія промислу три основних періоду. Спочатку була епоха проституції гостинності у первісному суспільстві, коли жінку пропонували гостю як жест поваги щодо нього. Схвалювалися сексуальні контакти з представниками інших племен, що дозволяло розбавити кров.
Потім була епоха священної проституції, коли сіттіє стало частиною ритуалів. Священна проституція в епоху стародавніх держав переросла в легальну, яка з цього моменту стала засобом отримання грошей. Жінка мала задовольняти сексуальні потреби багатьох членів суспільства.
Коротка історія питання
Йшли часи, змінювалися звичаї та релігії, але ринок секс-послуг благополучно процвітав. Уряди різних країн періодично поверталися до питання регулювання цього промислу. У середні віки в Англії існувала заборона на примус до проституції у дні релігійних свят. А Генріх VIII у середині 16 століття, намагаючись упоратися зі стрімким поширенням сифілісу, який Колумб завіз до Європи з Америки, видав указ, який забороняє діяльність борделів.
З другої половини 19 століття у більшості європейських країн повій зобов'язали проходити медогляди. У дореволюційній Росії, намагаючись взяти контроль над цим бізнесом, повій позбавляли громадянських прав, видавали їм жовтий квиток і ставили на облік.
Проте, як свідчить історичний досвід, заборони лише заганяли цей вид діяльності «у підпіллі». Ніщо не могло знизити попит на послуги жриць кохання, оскільки він ґрунтується на базовому людському інстинкті. Можна сміливо сказати, що проституція – це лише древня, а й вічна професія.
Які завдання вирішить легалізація
Ще далекого 2010 року, Смирнов Сергій Володимирович, будучи кандидатом у дупутати, виступив з ініціативою легалізації проституції і вніс цей пункт у свою передвиборчу програму. На той момент у суспільстві панували революційні настрої та ініціатива залишилася без належної уваги. Минуло п'ять років і зерно просило 2015 року, коли нардеп України Андрій Немировський зареєстрував законопроект №3139 про легалізацію проституції. Законопроект підтримали Юрій Луценко та Сергій Лещенко. Відповідно до законопроекту пропонувалося всіх працюючих у цій сфері визнати підприємцями, зобов'язати сплачувати податки та встановити правові бар'єри (обмеження за віком, регулярні медогляди та ін.). Проте документ так і не пройшов розгляд у Раді.
Європейських держав, де проституція визнана законним видом діяльності, лише дев'ять: Бельгія, Голландія, Австрія, Греція, Швейцарія, Німеччина, Туреччина, Угорщина та Латвія. Досвід країн, що легалізували проституцію, дозволяє говорити, що цей процес дає можливість:
1. знизити темпи розповсюдження, наркотичних засобів, ВІЛ-інфекції та інших венеричних захворювань;
2. захистити дівчат від насильницьких дій клієнтів та правоохоронних органів;
3. забезпечити соціальний захист робітниць секс-індустрії та організувати їхню діяльність з урахуванням трудового
законодавства;
4. отримати додатковий дохід у плані сплати податків від діяльності громадських будинків та індивідуалок;
.
5. декриміналізувати діяльність сутенерів та власників борделів.
Час подвійних стандартів суспільної моралі добігає кінця. Легалізувати проституцію в Україні теоретично можна, проте цим шляхом доведеться зіткнутися з низкою складнощів.
Повії та індивідуалки Одеси виступили з петицією президенту для захисту своїх прав. Цікава особливість полягає в тому, що уряд відмовляється визнавати факт самого виду діяльності якому вже кілька сотень років, а також право людини розпоряджатися власним тілом. Коли справа стосується участі у війні і треба відокремити кілька тисяч людей у котел політичних розбіжностей, то йдеться лише про обов'язок. А право людини самостійно вирішити свої фінансові проблеми надаючи еротичні послуги за допомогою свого тіла та прогодувати сім'ю ставиться не просто докором, а й карається законом. У державі, де релігія відокремлена від держави, релігійні переслідування на повій та засудження зведені в ранг закону.
P.S.
Ініціатива від працівниць індустрії: повій, індивідуалок, ескортниць вже не вперше виходить на політичний порядок денний, а петиції збирають десятки тисяч підписів, але ситуація для них залишається незмінною. За всіх цих "пробуксівок" проблема залишається актуальною і повії Києва, Одеси, Дніпра та інших великих міст України продовжують виходити працювати на свій страх і ризик без будь-яких гарантій з боку держави і право розпоряджатися своїм тілом на власний розсуд.